накинутися — див. накидатися … Український тлумачний словник
накинутися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напасти — I = нападати 1) (на кого що учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому чому, на кого що, а також без додатка раптово і стрімко); обрушитися,… … Словник синонімів української мови
кидатися — I = кинутися (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось / чогось чи сюди й туди), пориватися, порватися, шугати, метатися; тицятися, тицькатися, тицьнутися (метушливо) II ▶ див. накинутися 1), накинутися 3), сіпатися 1) … Словник синонімів української мови
налетіти — I = налітати 1) (зробити раптовий напад із метою пограбування; несподівано з явитися де н. для трусу, арешту тощо), наскочити, наскакувати; нагрянути (з метою трусу, арешту тощо) 2) (про вітер, бурю, хмари тощо раптово розпочатися / з явитися),… … Словник синонімів української мови
метнутися — ну/ся, не/шся, док. 1) Однокр. до метатися 1), 2). 2) до кого – чого, за чим, куди, звідки і без додатка. Швидко попрямувати, побігти; кинутися (у 1 знач.). || по чому. За короткий час побувати в кількох місцях; оббігти щось хутко. || з інфін.… … Український тлумачний словник
накривати — а/ю, а/єш, недок., накри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Покривати, закривати кого , що небудь тим, що кладеться зверху. || Робити покрівлю над якою небудь будівлею; покривати. || перен. Оповивати, обволікати що небудь. •• Накрива/ти [на] стіл… … Український тлумачний словник
наріпитися — плюся, пишся; мн. нарі/пляться; док., діал. Накинутися … Український тлумачний словник
начіплюватися — ююся, юєшся, недок., начіпля/тися, я/юся, я/єшся і начепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. наче/пляться; док. 1) Чіпляючись, навішуватися на що небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2) тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого небудь; … Український тлумачний словник
навалюватися — 1) = навалитися (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), налягати, налягти, напирати, наперти; напосідати, напосісти, насідати, насісти (зазв. про дії людей) Пор. давити I, наступати I, 2) 2) = навалитися (накидаючись на… … Словник синонімів української мови
